Никнейм: Артур (был(а) только на собеседовании, но впечатление осталось)
Дата собеседования: 2013
Полезность отзыва: 1 - 0 = +1
Всего комментариев: 1

Державний герб України
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10947/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Чобанюк Т.М. - дов. від 23.01.2014 року № 52-16/77

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіті Транспорт Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року

у справі № 910/10947/14 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіті Транспорт Груп" (м. Київ)

про стягнення 1 155 840 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіті Транспорт Груп" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 155 840 грн.

Рішенням від 29.07.2014 року господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ТОВ „Сіті Транспорт Груп" на користь ПАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 1 155 840 грн. пені за порушення зобов'язань та 23 116 грн. 80 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Сіті Транспорт Груп" звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року по справі № 910/10947/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2014 року ТОВ „Сіті Транспорт Груп" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 23.10.2014 року повноважні представники відповідача не з'являлися та про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 23.10.2014 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.06.2013 року Публічне акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Сіті Транспорт Груп" (постачальник) уклали договір поставки № 2013/n/ОО/740, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар згідно специфікації за цінами, які є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1 договору від 10.06.2013 року № 2013/n/ОО/740 детальна інформація про кількість та якість товару міститься в специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною договору. За згодою сторін у специфікації можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 3.1 договору від 10.06.2013 року № 2013/n/ОО/740 поставка товару здійснюється транспортом, в строк та на умовах зазначених в специфікаціях до договору, які на момент підписання сторонами складають невід'ємну частину договору. Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в специфікації відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „Інкотермс" в редакції 2010 року.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Пунктом 5.2 договору від 10.06.2013 року № 2013/n/ОО/740 сторонами погоджено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах вказаних в специфікаціях до договору.

Згідно з специфікацією від 10.06.2013 року № 1 до договору постачальник зобов'язався передати товар, а саме автобуси ЛАЗ 697 „Турист" у кількості 8 (вісім) штук. Вартість за одну одиницю товару складає 700 000 (сімсот тисяч гривень), а загальна сума договору з урахуванням ПДВ складає 6 720 000 (шість мільйонів сімсот двадцять тисяч) грн. Строк постачання товару 150 (сто п'ятдесят) календарних днів від дати відкриття акредитиву.

Відповідно до вищевказаної специфікації умови оплати: 100% документарний безвідзивний, покритий, подільний акредитив, відкритий протягом 10-ти календарних днів після виставлення рахунку постачальником.

08.07.2013 на користь відповідача позивачем був відкритий акредитив № 22LCOUTG072013UAH, що підтверджується заявою позивача про відкриття акредитива від 08.07.2013 року № 12. Отже відповідач у строк до 06.12.2013 зобов'язаний був поставити позивачу обумовлений в договорі товар (протягом 150 (ста п'ятдесяти) календарних днів від дати відкриття акредитиву).

За твердженням позивача у встановлений специфікацією строк відповідач не поставив йому товар (вісім автобусів ЛАЗ 695 „Турист"), тим самим порушивши зобов'язання взяті на себе відповідно до договору. До цього часу товар не поставлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріали справи доказів поставки товару не містять.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 8.3 договору від 10.06.2013 року № 2013/n/ОО/740 встановлено, що постачальник несе відповідальність у разі не постачання або недопоставленого товару у вигляді пені за розміром 0,1 % від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення строків поставки.

Враховуючи те, що ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено право сторін визначати розмір пені самостійно, а також враховуючи те, що зобов'язання відповідача мають майновий, а не грошовий характер, та крім того відповідач не просив зменшити розмір пені, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 1 155 840 грн. пені за період з 07.12.2013 року по 27.05.2014 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіті Транспорт Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року по справі № 910/10947/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року по справі № 910/10947/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/10947/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__24.10.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун

!!!

Коллектив и корпоративная культура
Начальство и его уважение к сотрудникам
Рабочее место и условия работы
Социальный пакет и льготы
Перспективы работы в компании