Я працювала з директором розважального ТРЦ "Подоляни" Касіян Лілією Володимирівною. Якби я хотіла, щоб вона прочитала моє поздоровлення на Новий Рік. Якби я хотіла, щоб вона хоч раз в житті опинилася на місці продавця. Я працювала в магазині міх аутлет. Це жах. Хто хоче там працювати...... відстоюйте свої права, вимагайте тієї зарплати, яку обіцяли, не давайте змішувати себе з "лайном". Не хочу багато писати, бо аж трусить, від тієї "розумної". Дорога Касіян Ліля Володимирівна, Бажаю Вам у рік коня помаленько готуватися залазити на поні. Не довго ще ти будеш з високо-піднятою головою дивитися на своїх підлеглих. Нехай кінь, при будь-якій нагоді образити людину, так тебе копитом за....., щоб ти більше ніколи не посміла когось образити. Якщо я ще раз почую, що ти, моя дорога, наводиш наклепи за моєю спиною, сама стану тим комен. Пора вже Ліля свою наглість і хамство запхати далеко-далеко, бо аж тхне гниллю. Ти всіма правдами і не правдами грієш своє місце директора, для тебе прості люди-не люди, Але твоє місце дорогенька не між тими простими людьми, хтось змовчить, а хтось відплатить, бідна тоді будеш. Усіхів

Родина Чубаків не є такими порядними персонами, як себе вважають. Вони молодці допомагають дітям-сиротам і т.д. Та є інша сторона медалі. Я з ними працювала. Чубак Тетяна понабирала працівників в магазин, люди робили як коні, всюди, де треба і не треба, кінцевий результат, не доплатили по 1000 грн., нашою зарплатою покривають потреби дітей сиріт, а потім люди кажуть, вони щедрі, вони добрі. А мене хтось запитав, чи я маю на прожиття, щоб мені не додавали 1000 грн. Ви чесно розрахуйтеся з працівниками, допоможіть дітям, а тоді корчіть з себе ВЕЛИКЕ ЦАБЕ. Все в світі вертається,особливо тоді, коли цього не очікуєте. Успіхів Вам і Л Ю Д Я Н О С Т І !!!!!! Я на 1000 грн. не збіднію, А вИ ЗА ЦЮ 1000 ГРН. ЛЮДЯНОСТІ ЇЇ НЕ ПРИДБАЄТЕ.