В стране стремительно развивается рынок крупноразмерных поризованных керамических блоков. В позапрошлом году их производство началось и в нашей стране.
Позаторік в Україні з’явилась нова субгалузь – виробництво поризованих керамічних блоків. На сьогодні їх начебто випускають три заводи. Коли будівництво повністю відновиться після кризи, таких заводів може бути десятка півтора, або й кілька десятків.
Товсті блоки – не тільки тепло, а й дешево
А все завдяки чудовим теплоізоляційним характеристикам і великим розмірам нових блоків. Густа мережа порожнин з тонкими стінками, заповнених повітрям (котре, як відомо, - один з найкращих теплоізоляторів), ускладнює теплопередачу від зовнішнього боку стіни до внутрішнього і навпаки. Крім того, всередині блоку з’являється безліч заповнених повітрям або й безповітряних (вакуум – узагалі найкращий теплоізолятор з можливих) мікроскопічних пор, які утворюються внаслідок повного згоряння тирси, що домішується в глину при виробництві блоків. У результаті порожнистість таких керамблоків становить 50% і більше. Таким чином, забезпечується високий опір теплопередачі (табл. 1) - в 3-4 рази вищий, ніж у рядової цегли. Наприклад, стіна із блоків довжиною 38 см за цим показником еквівалентний більш ніж метровій стіні з традиційної рядової цегли. Такі блоки, покладені в одну „цеглину”, цілком відповідають вимогам стандарту до теплопровідності стін житлових будинків. Отже, утеплення таким стінам не потрібне: достатньо просто заштукатурити їх із зовні. Щоправда, за однієї умови – якщо блоки кладуть не на розчин, а на спеціальну теплоізоляційну мурувальну суміш. Такі суміші з керамзитовим або перлітовим наповнювачем, за даними фірми Wienerberger, дозволяють підвищити теплоізоляцію стіни на 20%. Таким чином, стандарти з теплоізоляції стіни виконуються і без застосування утеплювача навіть за довжини блоків 38 см. А блоки довжиною 44 і 50 см можна не утеплювати, навіть якщо класти на звичайний розчин.
Ще один варіант стіни з поризованих керамблоків трьохшарова стіна – внутрішня стіна з блоків 25 чи 30 см с утеплювачем і зовнішня з фасадної цегли. Заодно клієнт отримує красивий цегляний фасад.
Стандартна ширина блоку Porotherm – 248 мм, висота – 238 мм. Відтак один малий поризований блок (довжиною 38 см) – це 11,5 штук умовної цегли (тобто традиційної рядової), середній (44 см) – більше 13 звичних цеглин, а великий (50 см) – близько 15 цеглин. На 1 кв. м площі стіни потрібно всього 16 таких блоків. А більша цегла – швидша кладка: стіну з поризованих керамблоків кладуть утричі швидше, ніж цегляну. Застосування спеціального клею і шліфованих блоків ще більше прискорює роботу, але це вигідно лише за європейських розцінок на робочу силу. При цьому найбільший блок важить 21-22 кг і його може підняти навіть один робітник.
Крім блоків стандартних розмірів виробники випускають блоки-половинки, кутові, блоки зменшеного розміру (завдовжки 25 і 30 см, а також 250х120х130 мм) для внутрішніх несучих стін і блоки для перегородок завтовшки 8 і 11,5 см.
Керамблоки завдяки високій порожнистості легкі (наприклад, маса одного куб. м блоків Porotherm — 735-750 кг), через це знижується навантаження на фундамент і грунт. Водночас вони мають міцність (марка М75 - М100 в залежності від виробника) достатню для спорудження несучих стін висотою в кілька поверхів, на відміну від ніздрюватого бетону.
Поризовані керамблоки вже обійшли традиційну цеглу не тільки за теплоізоляційними характеристиками та швидкістю укладання, а й за економічними показниками. Самі блоки поки що дорожчі за цеглу: відповідно 1350 і 800 грн у перерахунку на 1000 шт умовної цегли. Але з урахуванням утеплення, необхідного для стін з традиційної цегли, будувати з порівняно дорогих керамблоків менш витратно. Наприклад, квадратний метр стіни з блоків довжиною 44 см обходиться на 12% дешевше, ніж з традиційної цегли в півтори цеглини з 80-міліметровим шаром мінвати, при цьому втрати тепла менші на 15%.
Чималу роль відіграло і зниження цін на поризовані блоки. Спочатку - внаслідок відкриття заводів поблизу Києва, які можуть пропонувати більш конкурентні ціни завдяки значно меншим транспортним витратам, ніж імпортери чи західноукраїнський „Євротон”. Так, на сьогодні на київському ринку керамблоки довжиною 38 см від місцевих виробників коштують принаймні на 25% дешевше за імпортні. Згодом подешевшання газу і зниження попиту підштовхнуло до зниження цін усіх операторів ринку. „В цілому ціни в євро зменшилися на 20-30%, ціни в гривнях через коливання курсу залишилися стабільними”, - відзначає генеральний директор українського філіалу Wienerberger Костянтин Анісімов.
Три заводи вже є. Буде ще не менше десяти
Завдяки всім цим перевагам поризовані керамічні блоки, котрі пропонують на ринку в останні роки, встигли потіснити традиційну цеглу, що використовується протягом тисячоліть. Так, на ринку Західної Європи поризовані керамблоки, з’явившись близько 30 років тому, в деяких країнах майже повністю витіснили традиційну цеглу з сегменту стінових матеріалів. Звична для нас рядова червона цегла там уже не випускається, а сфера застосування цегли традиційного розміру обмежується облицюванням фасадів і мощенням доріжок, вулиць, площ, тротуарів.
Свою переможну ходу поризовані керамблоки демонструють і у Східній Європі. Так, у Польщі 15 років тому відкрився перший завод Wienerberger з виробництва таких блоків, а зараз у цій країні працює вже 20 таких підприємств.
Україну з поризованими керамічними блоками познайомила компанія Wienerberger, представивши тут у 2005 р. свою продукцію під маркою Porotherm. Мабуть, через це в народі цей матеріал незалежно від виробника називають «блоками Поротерм». Практично в той же час група СМА почала роботу зі створення в Україні підприємства, яке б спеціалізувалося на таких блоках. Для цього було придбане родовище глини і суглинків, здатне забезпечити завод сировиною на десятки років, та виробничий майданчик у с. Кузьминці Кагарлицького району на Київщині. Наприкінці 2007 р. інвесторам підприємства затвердили в міністерстві ТУ на поризовані керамблоки. А в грудні 2008 р. завод проектною потужністю 130 млн шт. ум. цегли на рік, що спеціалізується винятково на виробництві поризованих керамблоків, випустив першу продукцію. «Завод сучасний, повністю автоматизований, побудований за спеціально розробленим проектом, що враховує особливості сировини, – розповідає директор підприємства Павло Мартиненко. - На виробництві застосовано досвід кращих європейських виробників керамічних термоблоків, встановлено технологічне обладнання провідних світових компаній з Японії, Чехії, Італії, Іспанії, Німеччини».
Одночасно компанія «СБК», провідний вітчизняний виробник лицьової цегли, в іншому куточку Київщини, біля с. Озера Бородянського району, будувала завод проектною потужністю 120 млн шт. ум. цегли на рік, на якому також мали виготовляти поризовані керамблоки. Про відкриття заводу «СБК-Озера» повідомлено в серпні 2008 р., а нещодавно в столиці з’явилися біл-борди з акційною пропозицією поризованих керамблоків під маркою «Кермкомфорт» від «СБК».
Але перші вітчизняні блоки випущено в листопаді 2007 р. на Роздільському керамічному заводі, що належить компанії „Євротон”, в смт Розділ Миколаївського р-ну на Львівщині. Завод має одну виробничу лінію потужністю 60 млн шт. ум. цегли на рік, на якій виробляється і лицьова цегла, і клінкерна, і поризовані керамблоки. В нинішньому році підприємство планує випустити 5 млн шт. умовної цегли великоформатних керамблоків.
Найближчими роками, після виходу будівельного комплексу з кризи, кілька заводів в Україні має намір відкрити компанія Wienerberger, європейський лідер з виробництва поризованих керамблоків. Компанія „Євротон” також має на меті побудувати ще один завод – у Київській області.
Отже, керамісти вбачають великий потенціал у ринку поризованих керамблоків. Навіть зараз, під час кризи, як відзначають виробники, три існуючі вітчизняні заводи не можуть задовольнити всього попиту. От і триває імпорт керамблоків у великих кількостях при тому, що імпортні блоки дорожчі за вітчизняні. Основним імпортером залишається компанія Wienerberger, яка зберігає значні обсяги продажів на Заході й у Центрі, де транспортні витрати не так суттєво підвищують вартість продукції, як на Сході.
За аналогією з Польщею, де до кризи ринок тільки поризованих керамблоків становив 2 млрд шт. умовної цегли на рік, директор фірми „Євротон” Ярослава Острожчук оцінює потенціал українського ринку в 700-800 млн шт. (у перерахунку на умовну цеглу). Щоправда, - після кризи. А поки що оператори ринку констатують зменшення обсягів продажів пропорційно до скорочення ринку будматеріалів в цілому – приблизно на 60% порівняно з минулим роком.
З огляду на те, що торік вітчизняний ринок рядової цегли сягнув 2 млрд шт., повного витіснення традиційної цегли великоформатними поризованими керамблоками не передбачається навіть після виходу з кризи. Але швидке зростання ринку поризованих керамблоків гарантоване, адже зниження цін на нафту й газ не очікується, й індивідуальні забудовники все більше переймаються проблемою енергозбереження. Тут приватне будівництво має три варіанти виготовлення енергоощадливих стінових конструкцій – з поризованих керамблоків, ніздрюватого бетону і каркасні. Останні, на думку фахівців будівельної галузі, практично не сприймаються нашими забудовниками і не займуть суттєвої частки ринку. Ніздрюватий бетон одні виробники керамблоків називають своїм конкурентом, інші – ні. Так, Ярослава Острожчук відзначає, що газобетон складає конкуренцію поризованим керамблокам, позаяк він має кращу теплопровідність і легший. Натомість Костянтин Анісімов не вважає газобетон конкурентом для блоків Porotherm, оскільки ті, хто замовляє і споруджує житло, особливо індивідуальне, навіть психологічно більше зорієнтовані на керамічні матеріали – якщо не на цеглу, то на енергоощадливі керамблоки. Тож крупноформатним поризованим керамблокам забезпечене успішне майбутнє на українському ринку. Це підтверджує досвід наших західних сусідів.
Законопроект № 11013 от 18.07.2012 г. «О внесении изменений в Уголовный и Уголовно-процессуальный кодексы относительно усиления ответственности за посягательство на честь и достоинство человека» (ответственность за оскорбление и клевету)
Принят законопроект которым предлагается внести изменения в Уголовный кодекс Украины, дополнив раздел III «Преступления против воли, чести и достоинства» статьями 1451 и 1452.
Таким образом, вводится уголовная ответственность за клевету, т.е. распространение заведомо неправдивых сведений, которые позорят честь и достоинство другого лица или подрывают его репутацию, а также оскорбление – унижение чести и достоинства другого лица, выраженное в неприличной форме.
За клевету предлагается ввести штраф в размере от 500 до 1000 н.м.д.г. (т.е. от 8500 до 17000 гривен), или применить санкцию в виде исправительных работ сроком до одного года.
Клевета, которая содержится в публичном выступлении, публично демонстрируются в произведениях или средствах массовой информации будет наказываться штрафом в размере от 1000 до 1500 н.м.д.г. (от 17000 до 25500 гривен) или исправительными работами на срок от одного года до двух лет, или арестом на срок от трех до шести месяцев, с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок от одного до трех лет.
Более того, клевета, соединенная с обвинением лица в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления, а также клевета, осуществленная с использованием своего служебного положения, влечет за собой еще более жесткую ответственность.
Отдельного внимания заслуживает санкция, предусмотренная ч. 5 ст. 1451 УК Украины, а именно: вышеуказанные действия, которые повлекли стойкое расстройство здоровья лица, наказываются ограничением или лишением свободы сроком от 3 до 5 лет.
За обиду законопроектом предусматривается ответственность в виде штрафа в размере до 500 н.м.д.г. или исправительных работ сроком до 6 месяцев.
Обида, содержащаяся в публичном выступлении, публично демонстрирующаяся в произведениях или средствах массовой информации предусматривает применение к такому правонарушителю более строгой санкции, а именно: наложение штрафа в размере от 500 до 1000 н.м.д.г. или исправительные работы сроком до одного года.
Вышел первый номер газеты «Труд» «Труд» – одна из старейших массовых газет России
«Труд» – одна из старейших массовых газет России – появился на свет 19 февраля 1921 года как ежедневное рабочее издание Всероссийского Центрального Совета профессиональных союзов. Газета публиковала материалы, освещающие социалистические соревнования за выполнение народно-хозяйственных планов, повышение эффективности общественного производства, вопросы культурно-массовой и воспитательной работы, отражала внешнюю политику советского государства, советское общественное мнение по международным вопросам.
Тираж первого номера составил 150 тысяч экземпляров. Уже в 1975 году газета выходила тиражом в 8,3 миллиона экземпляров. Рекордный тираж – 21 миллион 584 тысячи экземпляров – был зарегистрирован в июне 1990 года. В «перестроечные» годы газета перестала быть органом ВЦСПС и с октября 1990 года выходила как «газета профессиональных союзов СССР». Затем, в сентябре 1991 года, ее учредителем стал трудовой коллектив редакции, а с июля 1997 года – автономная некоммерческая организация «Редакция газеты «Труд».
В разные годы в «Труде» печатались Владимир Маяковский, Евгений Евтушенко, Николай Рубцов, Василий Шукшин и другие известные авторы.
Сегодня «Труд» – российская общенациональная газета, входит в число самых читаемых периодических изданий. Газету знают не только в России, но и в СНГ, и далеко за рубежом. Избрание необычной для большинства средств массовой информации организационно-правовой формы (в отличие от различных видов коммерциализации) позволяет редакции оставаться независимой от политических партий и общественных движений, проводить курс, ориентируясь исключительно на интересы читателей.
Работать можно и нужно много, но не в вашей компании.
Год потраченный на СБК - это в несколько раз больше, чем средняя продолжительность работы сотрудников в вашей организации. Это подвиг для нормального человека. Судя по риторике: Наталья = Ирина Романовна Даличук.
Выучите правило: коллектив - главная ценность компании, а не 2 хозяина - самодура.
А Вы не спрашивали себя, почему Вы проработали в компании всего один год? НЕужели и Вас поразил "синдром танцора", когда хочу, но не могу? импотенция и деградация глубоко поразила современные кадры. К сожалению, простая секретарша в мечтах опи\сывает свою должность и видит себя руководителем! Марианночка, работать нужно много, чтобы быть руководителем.
Подписаться
Подписка
Укажите свой адрес электронной почты для подписки на новости компании "СБК"
В стране стремительно развивается рынок крупноразмерных поризованных керамических блоков. В позапрошлом году их производство началось и в нашей стране.
Позаторік в Україні з’явилась нова субгалузь – виробництво поризованих керамічних блоків. На сьогодні їх начебто випускають три заводи. Коли будівництво повністю відновиться після кризи, таких заводів може бути десятка півтора, або й кілька десятків.
Товсті блоки – не тільки тепло, а й дешево
А все завдяки чудовим теплоізоляційним характеристикам і великим розмірам нових блоків. Густа мережа порожнин з тонкими стінками, заповнених повітрям (котре, як відомо, - один з найкращих теплоізоляторів), ускладнює теплопередачу від зовнішнього боку стіни до внутрішнього і навпаки. Крім того, всередині блоку з’являється безліч заповнених повітрям або й безповітряних (вакуум – узагалі найкращий теплоізолятор з можливих) мікроскопічних пор, які утворюються внаслідок повного згоряння тирси, що домішується в глину при виробництві блоків. У результаті порожнистість таких керамблоків становить 50% і більше. Таким чином, забезпечується високий опір теплопередачі (табл. 1) - в 3-4 рази вищий, ніж у рядової цегли. Наприклад, стіна із блоків довжиною 38 см за цим показником еквівалентний більш ніж метровій стіні з традиційної рядової цегли. Такі блоки, покладені в одну „цеглину”, цілком відповідають вимогам стандарту до теплопровідності стін житлових будинків. Отже, утеплення таким стінам не потрібне: достатньо просто заштукатурити їх із зовні. Щоправда, за однієї умови – якщо блоки кладуть не на розчин, а на спеціальну теплоізоляційну мурувальну суміш. Такі суміші з керамзитовим або перлітовим наповнювачем, за даними фірми Wienerberger, дозволяють підвищити теплоізоляцію стіни на 20%. Таким чином, стандарти з теплоізоляції стіни виконуються і без застосування утеплювача навіть за довжини блоків 38 см. А блоки довжиною 44 і 50 см можна не утеплювати, навіть якщо класти на звичайний розчин.
Ще один варіант стіни з поризованих керамблоків трьохшарова стіна – внутрішня стіна з блоків 25 чи 30 см с утеплювачем і зовнішня з фасадної цегли. Заодно клієнт отримує красивий цегляний фасад.
Стандартна ширина блоку Porotherm – 248 мм, висота – 238 мм. Відтак один малий поризований блок (довжиною 38 см) – це 11,5 штук умовної цегли (тобто традиційної рядової), середній (44 см) – більше 13 звичних цеглин, а великий (50 см) – близько 15 цеглин. На 1 кв. м площі стіни потрібно всього 16 таких блоків. А більша цегла – швидша кладка: стіну з поризованих керамблоків кладуть утричі швидше, ніж цегляну. Застосування спеціального клею і шліфованих блоків ще більше прискорює роботу, але це вигідно лише за європейських розцінок на робочу силу. При цьому найбільший блок важить 21-22 кг і його може підняти навіть один робітник.
Крім блоків стандартних розмірів виробники випускають блоки-половинки, кутові, блоки зменшеного розміру (завдовжки 25 і 30 см, а також 250х120х130 мм) для внутрішніх несучих стін і блоки для перегородок завтовшки 8 і 11,5 см.
Керамблоки завдяки високій порожнистості легкі (наприклад, маса одного куб. м блоків Porotherm — 735-750 кг), через це знижується навантаження на фундамент і грунт. Водночас вони мають міцність (марка М75 - М100 в залежності від виробника) достатню для спорудження несучих стін висотою в кілька поверхів, на відміну від ніздрюватого бетону.
Поризовані керамблоки вже обійшли традиційну цеглу не тільки за теплоізоляційними характеристиками та швидкістю укладання, а й за економічними показниками. Самі блоки поки що дорожчі за цеглу: відповідно 1350 і 800 грн у перерахунку на 1000 шт умовної цегли. Але з урахуванням утеплення, необхідного для стін з традиційної цегли, будувати з порівняно дорогих керамблоків менш витратно. Наприклад, квадратний метр стіни з блоків довжиною 44 см обходиться на 12% дешевше, ніж з традиційної цегли в півтори цеглини з 80-міліметровим шаром мінвати, при цьому втрати тепла менші на 15%.
Чималу роль відіграло і зниження цін на поризовані блоки. Спочатку - внаслідок відкриття заводів поблизу Києва, які можуть пропонувати більш конкурентні ціни завдяки значно меншим транспортним витратам, ніж імпортери чи західноукраїнський „Євротон”. Так, на сьогодні на київському ринку керамблоки довжиною 38 см від місцевих виробників коштують принаймні на 25% дешевше за імпортні. Згодом подешевшання газу і зниження попиту підштовхнуло до зниження цін усіх операторів ринку. „В цілому ціни в євро зменшилися на 20-30%, ціни в гривнях через коливання курсу залишилися стабільними”, - відзначає генеральний директор українського філіалу Wienerberger Костянтин Анісімов.
Три заводи вже є. Буде ще не менше десяти
Завдяки всім цим перевагам поризовані керамічні блоки, котрі пропонують на ринку в останні роки, встигли потіснити традиційну цеглу, що використовується протягом тисячоліть. Так, на ринку Західної Європи поризовані керамблоки, з’явившись близько 30 років тому, в деяких країнах майже повністю витіснили традиційну цеглу з сегменту стінових матеріалів. Звична для нас рядова червона цегла там уже не випускається, а сфера застосування цегли традиційного розміру обмежується облицюванням фасадів і мощенням доріжок, вулиць, площ, тротуарів.
Свою переможну ходу поризовані керамблоки демонструють і у Східній Європі. Так, у Польщі 15 років тому відкрився перший завод Wienerberger з виробництва таких блоків, а зараз у цій країні працює вже 20 таких підприємств.
Україну з поризованими керамічними блоками познайомила компанія Wienerberger, представивши тут у 2005 р. свою продукцію під маркою Porotherm. Мабуть, через це в народі цей матеріал незалежно від виробника називають «блоками Поротерм». Практично в той же час група СМА почала роботу зі створення в Україні підприємства, яке б спеціалізувалося на таких блоках. Для цього було придбане родовище глини і суглинків, здатне забезпечити завод сировиною на десятки років, та виробничий майданчик у с. Кузьминці Кагарлицького району на Київщині. Наприкінці 2007 р. інвесторам підприємства затвердили в міністерстві ТУ на поризовані керамблоки. А в грудні 2008 р. завод проектною потужністю 130 млн шт. ум. цегли на рік, що спеціалізується винятково на виробництві поризованих керамблоків, випустив першу продукцію. «Завод сучасний, повністю автоматизований, побудований за спеціально розробленим проектом, що враховує особливості сировини, – розповідає директор підприємства Павло Мартиненко. - На виробництві застосовано досвід кращих європейських виробників керамічних термоблоків, встановлено технологічне обладнання провідних світових компаній з Японії, Чехії, Італії, Іспанії, Німеччини».
Одночасно компанія «СБК», провідний вітчизняний виробник лицьової цегли, в іншому куточку Київщини, біля с. Озера Бородянського району, будувала завод проектною потужністю 120 млн шт. ум. цегли на рік, на якому також мали виготовляти поризовані керамблоки. Про відкриття заводу «СБК-Озера» повідомлено в серпні 2008 р., а нещодавно в столиці з’явилися біл-борди з акційною пропозицією поризованих керамблоків під маркою «Кермкомфорт» від «СБК».
Але перші вітчизняні блоки випущено в листопаді 2007 р. на Роздільському керамічному заводі, що належить компанії „Євротон”, в смт Розділ Миколаївського р-ну на Львівщині. Завод має одну виробничу лінію потужністю 60 млн шт. ум. цегли на рік, на якій виробляється і лицьова цегла, і клінкерна, і поризовані керамблоки. В нинішньому році підприємство планує випустити 5 млн шт. умовної цегли великоформатних керамблоків.
Найближчими роками, після виходу будівельного комплексу з кризи, кілька заводів в Україні має намір відкрити компанія Wienerberger, європейський лідер з виробництва поризованих керамблоків. Компанія „Євротон” також має на меті побудувати ще один завод – у Київській області.
Отже, керамісти вбачають великий потенціал у ринку поризованих керамблоків. Навіть зараз, під час кризи, як відзначають виробники, три існуючі вітчизняні заводи не можуть задовольнити всього попиту. От і триває імпорт керамблоків у великих кількостях при тому, що імпортні блоки дорожчі за вітчизняні. Основним імпортером залишається компанія Wienerberger, яка зберігає значні обсяги продажів на Заході й у Центрі, де транспортні витрати не так суттєво підвищують вартість продукції, як на Сході.
За аналогією з Польщею, де до кризи ринок тільки поризованих керамблоків становив 2 млрд шт. умовної цегли на рік, директор фірми „Євротон” Ярослава Острожчук оцінює потенціал українського ринку в 700-800 млн шт. (у перерахунку на умовну цеглу). Щоправда, - після кризи. А поки що оператори ринку констатують зменшення обсягів продажів пропорційно до скорочення ринку будматеріалів в цілому – приблизно на 60% порівняно з минулим роком.
З огляду на те, що торік вітчизняний ринок рядової цегли сягнув 2 млрд шт., повного витіснення традиційної цегли великоформатними поризованими керамблоками не передбачається навіть після виходу з кризи. Але швидке зростання ринку поризованих керамблоків гарантоване, адже зниження цін на нафту й газ не очікується, й індивідуальні забудовники все більше переймаються проблемою енергозбереження. Тут приватне будівництво має три варіанти виготовлення енергоощадливих стінових конструкцій – з поризованих керамблоків, ніздрюватого бетону і каркасні. Останні, на думку фахівців будівельної галузі, практично не сприймаються нашими забудовниками і не займуть суттєвої частки ринку. Ніздрюватий бетон одні виробники керамблоків називають своїм конкурентом, інші – ні. Так, Ярослава Острожчук відзначає, що газобетон складає конкуренцію поризованим керамблокам, позаяк він має кращу теплопровідність і легший. Натомість Костянтин Анісімов не вважає газобетон конкурентом для блоків Porotherm, оскільки ті, хто замовляє і споруджує житло, особливо індивідуальне, навіть психологічно більше зорієнтовані на керамічні матеріали – якщо не на цеглу, то на енергоощадливі керамблоки. Тож крупноформатним поризованим керамблокам забезпечене успішне майбутнє на українському ринку. Це підтверджує досвід наших західних сусідів.