Никнейм: Анна
(был(а) только на собеседовании, но впечатление осталось) Дата собеседования:2013
Количество просмотров:265
Полезность отзыва:
4 - 5 = -1 Всего комментариев: 9
Положительные стороны
Хотілося б іх мати
Отрицательные стороны
На телеканалі ZIK провідним медіа-менеджером Київського представництва працює унікальна людина - Орест Гаранджа.Його "професіоналізм" і "вміння працювати з клієнтами" гідно оцінив ще його попередній роботодавець - телеканал ICTV, з якого означеного пана виперли з тріском і ганьбою за роботу на "відкатах" і інтриги в колективі. Залишаючи ICTV,Орест Антонович Гаранджа випадково прихопив базу даних клієнтів, з якою нині поневіряється з телеканалу на телеканал у пошуках людей, яких ще можна обдурити. На жаль, п. Оресте, рекламний бізнес дуже вузький, усі про всіх знають. Знають і про ваші спроби нав"язувати клієнтам участь у новинних телесюжетах за готівку. Знають і про те, як ви позаочі поливаєте брудом своїх працедавців, клієнтів, колег. Знають і про ваше огидне "хоббі" підступно записувати на диктофон розмови, збирати інформацію, фабрикувати досьє на людей, з якими працювали, про яких щось чули чи знаєте, щоб потім шантажувати компроментуючими, на вашу думку, фактами, натякаючи на фінансове відшкодування своєї "долідницькоі" праці. Особлива "шана" і "подяка" вам, пане Оресте, від активістів Євромайдану. Нині від ваших листів до правоохоронних органів, податкової потерпають люди, які виборюють майбутнє нашої країни.Прикро і сумно, що в світі існують такі шкідливі істоти, як Орест Гаранджа.
Позивач: Мірошниченко Галина Микитівна
02140, м. Київ, пр-т Бажана, 12,
Відповідач 2: Мірошниченко Ігор Михайлович
02140, м. Київ, пр-т Бажана, 12,
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
на апеляційну скаргу
У провадженні Апеляційного суду м. Києва знаходиться справа, розгляд якої призначений на 21 травня 2014 року, за апеляційною скаргою представника Мірошниченко Г.М. на рішення Печерського районного суду м. Києва від 5.03.2014 року у справі за позовом Мірошниченко Г.М. до Гаранджі О.А. та Мірошниченка І.М. про визнання неукладеним договору позики.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги безгрошовістю оскаржуваного договору позики у зв’язку із тим, що такий договір є реальним, тобто укладеним після передачі грошей, що має підтверджуватися (за позицією апелянта) виключно розпискою. Оскільки розписка у сторін спору відсутня, то договір є безгрошовим і неукладеним. Судом першої інстанції було відмовлено в позові з підстав, зазначених нижче у цих запереченнях..
Вважаємо доводи і вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, бездоказовими, надуманими та такими, що не відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, саме ініціювання зазначеного провадження є, за нашим переконанням, зловживанням своїми правами і виявом недобросовісності. Просимо апеляційну скаргу відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 5.03.2014 року залишити без змін.
1. Отже, основним і, по суті єдиним аргументом на підтвердження безгрошовості і неукладеності договору позики є те, що у сторін правовідносин відсутня розписка на підтвердження передачі коштів. Однак такий аргумент спростовується буквальним змістом ст. 1047 ЦК України, де зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, наявність позикових правовідносин може підтверджуватися розпискою позичальника. Іншим підтвердженням договірних позикових відносин за змістом цитованої статті є або сам договір позики, або інший документ, що підтверджує передачу грошей.
Згідно п. 1 оскаржуваного договору позики від 1.05.2012 року, Позичальник визнає свій борг у визначеній сумі, отриманої в якості позики до підписання даного договору. Тобто в самому договорі позики наявне підтвердження отримання грошової суми, укладеність договору та існування позикових правовідносин, що повністю відповідає вимогам ч. 1 та 2 ст. 1047, яка регулює форму договору позики.
2. Крім тексту самого договору, обставини передачі грошових коштів в позику, існування позикових правовідносин та укладання договору підтверджується фактами його виконання, зокрема частковим поверненням позичених коштів позичальником - Відповідачем Мірошниченком І.М. про що свідчать банківська виписка з рахунку позикодавця — Відповідача Гаранджі О.А., розписка позикодавця Гаранджі О.А. про отримання повернених коштів із підписом позичальника Мірошниченка І.М., а також звернення Мірошниченка І.М. до Гаранджі О.А. з листом про поновлення дії банківського рахунку для виконання зобов'язань за договором позики (копії документів знаходяться в матеріалах справи).
3. Надуманість обставин позовних вимог (як і вимог апеляційної скарги), їх явна суперечність дійсним обставинам та вимогам чинного законодавства є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Однак наявні і інші, суто формальні підстави для такого процесуального рішення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Як зазначено в ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу. Отже, такого способу захисту як визнання договору неукладеним законом не передбачено, а за усталеною практикою Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ подання позовної вимоги із способом захисту права, що не передбачений законом, зокрема вимоги про визнання договору неукладеним, само по собі є підставою для відмови в задоволенні позову.
Як зазначено в ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Укладеність чи неукладеність договору позики стосується прав і має відношення до сторони цього договору, в даному випадку, відповідача - позичальника Мірошниченка І.М., а не його дружини, позивача і апелянта Мірошниченко Г.М. Сторона договору, позичальник і відповідач Мірошниченко І.М. є цілком дієздатною особою, має і юридичну, і фактичну можливість самостійно захищати свої права, ні законом, ні договором, ні іншим юридичним актом не передбачено право позивача Мірошниченко Г.М. захищати права свого чоловіка, відповідача Мірошниченка І.М.
.
4. Крім викладених вище заперечень, вважаємо також за необхідне зазначити наступне. Одним з основних принципів і цивільного матеріального, і цивільного процесуального права є принцип добросовісності учасників правовідносин. Так, відповідно до ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Згідно із ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. За нашим переконанням, подання позову і апеляційної скарги Мірошниченко Г.М. зумовлено, виключно, бажанням подружжя Мірошниченків затягнути, або взагалі уникнути сплати отриманих грошових коштів за оскаржуваним договором позики. Так, ухвалою Дарницького районного суду від 12.09.2013 року (копія знаходиться в матеріалах справи) було відкрито провадження у справі за позовом Гаранджі О.А. до Мірошніченка І.М. про стягнення боргу за цим же договором. Розгляд справи наразі зупинений у зв’язку із розглядом цієї справи. На наше переконання коментарі тут зайві.
Як зазначено в ст.ст. 307, 308 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв'язку із додержанням норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення судом першої інстанції, безпідставністю і надуманістю заявлених позовних вимог, наявністю в матеріалах справи доказів, які спростовують висновки апеляційної скарги і підстави заявленого позову, суперечністю позиції Позивача нормам матеріального права, керуючись ст.ст. 3, 4, 27, 31, 298, 307, 308 ЦПК України,
Прошу:
Відхилити апеляційну скаргу представника Мірошниченко Г.М., а рішення Печерського районного суду м. Києва від 5.03.2014 року залишити без змін.
Журналисты титушки Мирошниченко Игорь И Саша Бутырский которые деньги воровали размещая в новостях Спорта на канале ІСTV джинсу, теперь пливают грязью парня.
Один одолжил деньги у Ореста и теперь через суд прийдьётся отдавать. Дело № 757/22533/13-ц проиграли ( Жена мирошниченка подала иск считать договор о одолжении денег недействительным.
Для этих журналистов титушек нет ничего святого, только деньги. Им что в Свободу вcтупить что человека обмануть, только деньги.
Орест человек конечно со своими замашками а всё остальное враньё.
Надеюсь в Украине таких политиков, один депутат второй шестёрка (помощьник) станет меньше.
Продажные титушки Бутирский и Мирошниченки,
один одолжил деньги у Ореста и теперь через суд прийдётся отдать. Дело № 757/22533/13-ц проиграли ( Жена мирошниченка подала иск считать договор о одолжении денег недействительным. Для этих журналистов титушек нет ничего святого, только дленьги. Им что в Свободу втупить что человека обмануть, только деньги. Надеють в Украине таких политиков, один депутат второй шестёрка ( помічник) станет меньше.
Шановні "Спортивні журналісти джинсовики" Мірошниченко І.М та Бутирський Олександре! Є гарна українська приказка, не тратьте куми сили, спускатеся на дно. На дно підуть "журналісти - тітушки, джинсовики" Мірошниченко та Бутирський.
Свого часу на каналі ICTV працювали “спортивні журналіти” Мірошниченко Ігор Михайлович та Бутирський Олександр які розміщували у спортивних новинах “джинсу” та отримавали за це чималі кошти. З 2003 року по 2008 рік ними було розміщено “джинси у спортивних новинах на суму понад 600 тис. у.е. Скоро грамадськість буде знати про їх “журналіську спортивну ” активність на каналі ICTV