Никнейм: Аноним (работал(-а) в компании и знает её изнутри)
Дата начала работы: 2017
Дата увольнения: 2020

Безкоштовна вода з крану.

В цій компанії оператори дуже схожі до псів яких копають і знущаються з них. А потім кидають їм кістку і вони прибігають махаючи хвостом. Адміністрація і оператори це два різних сорта людей. В адмінів є можливість отримувати нормальну зп, ходити на корпоративи, мати окремий туалет (це не жарт, на вході повісили надпис що це тільки для адміністрації). А операторам в честь нового року насипають одну купу цукерок при вході в оперзал, яку фотографують для інстаграму, а потім розбирають в перші пару годин. Оператори які працюють в другу або нічну зміну можуть на них не розраховувати. На цьому закінчуються всі плюшки для операторів. А тепер понуримся трохи в історію. Коли я тільки прийшов в цю компанію в 2017 році — це була ТОП робота за свою зп. Особливо для студентів. Коли заходиш в операзал то зразу відчуваєш приємний запах освіжувача повітря і відчуваєш легкий вітерець який створюють кондиціонери, при вході на роботу тебе зустрічають привітні охоронці і красива офіс-менеджер яка завжди посміхається і допомагає всім відвідувачам офісу. Всі тренерські зали, або окремі кімнати де працюють оператори, досить чисті і виглядають новими. Для операторів навіть робили футбольні турніри і різні конкурси, від яких зараз залишились тільки фотографії на стартовій сторінці браузера. Для операторів був доступний безкоштовний чай, кава, цукор. На дні народження операторів завжди був святковий торт. Звичайно це все дрібниці, але було приємно. Я тоді працював як і багато інших операторів — в кімнаті приблизно на 30 людей. Це досить мало, бо 30 людей було хіба коли потрібно була максимальна кількість операторів. А так переважно сиділо 15-20 операторів. І в залі було досить тихо і комфортно. Десь на початку 2019 умови почали різко падати, чай, каву, цукор більше не видавали. Звільнили більшу частину відділу контролю якості, так як порахували що їм більше не потрібна така кількість людей які контролюють якість. Замість цього почали оцінювати розмови адміністратори. Звільнили охоронців і повністю забрали турнікети. Звільнили офіс-менеджера і взяли якусь жінку по знайомству. Далі операторам почали ставити зміни по 1-4 годин. Відповідно і зп була 1-2 тис. грн. тому оператори почали звільнятись. Операторів перемістили в великий оперзал, де стояв сильний гул, були зламані кондиціонери і було дуже багато людей навкруги. Тепер коли я входив в оперзал я відчував різкий запах поту і в лице било гаряче повітря. Мене зустрічала офіс менеджер яка дивилась на мене зверху, через те що вона належить до адмінперсоналу, а я звичайний оператор. Але це ще не все, коли я забув свій пропуск вдома, я подзвонив в дверний дзвінок щоб офіс менеджер відкрила двері. Але я тільки побачив через склянні двері як вона трохи підняла очі на мене, а потім опустила і далі дивилась собі щось у свому смартфоні. Прийшлось чекати поки прийдуть інші оператори і відкриють мені двері, хоча це були обов’язки офіс-менеджера (і це було прописано в списку її обов’язків), через що і запізнився на роботу. Після того як мене впустили оператори і я швидко пішов в бік наших робочих місць, вона ще сказала «чого пропуск не носиш?». Крім цього в офісі стало просто жахливо, купа зламаної техніки, половину ламп не працюють, поламані крісла, смердить, душно, грязно. Прибирати під робочими місцями приходилось самим операторам, бо прибиральниця прибирала абияк. Замість того щоб поєднувати операторів, керівникам захотілось розбити колектив на групи і подивитись що буде. Тому на стінах оперзалу тепер висіли списки з результатами діяльності операторів і їх поділили на групи (ті хто мали кращі розмови і ті хто мали погані розмови) і тепер всі бачили хто тут про, а хто нуб. Розвозка завжди була паршивою. Ми просто стояли і дивились як за операторами аделіни (кц який працює в цій самій будівлі) приїжджають хороші комфортні автомобілі. А ми чекали своїх ланосів з дешевого таксі, іноді чекали по 2 години. В аптечці завжди не було навіть елементарних таблеток від болю в голові, або цукерок від болю в горлі. Зате вся аптечка була забита валерьянкою. Через те що не було охорони, одного разу, до нас в оперзал зайшов бомж і почав витворяти цирки. В адмінперсонал почали набирати людей по знайомству. Система штрафів стала жорсткішою. Оператори далі продовжували звільнятись. А коли операторів стало критично мало і навантаження дзвінків стало більшим, почали ставити по 8-15 годин в день. І черги були постійні. А хтось висловлювався або просив щоб змінили умови роботи, їм відповідали «ну якщо так не подобається тут то звільняйся, тебе тут ніхто не тримає». Висновок. Люди тут, вони ніби не знають що є інший світ. Ніби на місяці живуть… Я радий що звільнився і не розумію чому ще є люди які там працюють і терплять це все. Якщо ви готові працювати в стаді і мирно доїдати те що недоїли вищі за посадами вас люди — вперед, подавайте резюме і проходьте співбесіду. Але краще добре подумайте перед тим як зробити це.

Коллектив и корпоративная культура
Начальство и его уважение к сотрудникам
Рабочее место и условия работы
Социальный пакет и льготы
Перспективы работы в компании